рослини
догляд
сади світу
статті
проекти
база компаній
замовити
відео
Квітень – чудовий час для поїздки в Пекін: тут ще не жарко, цвітуть магнолії, форзиції, вишні, сливи, яблуні, мигдаль. Шкода, що деревовидні півонії, які так люблять у Китаї в усі часи і великі імператори, і простий народ, ще тільки набирають тугі бутони, а лотоси у водоймах ледь прокидаються. Всьому свій час. Недарма кажуть, що китайський сад красивий у будь-яку пору року і при будь-якій погоді. Навесні відвідувача радує свіжа зелень та квітучі дерева, влітку – аромат квітів, спів птахів та цикад, восени – яскраве жовто-червоне листя і стукіт дощових крапель, а взимку – витончені силуети дерев і строгість ліній. Для милування дощем будували навіть спеціальні альтанки на березі водойми, поблизу висаджуються рослини з великим листям, щоб дощ можна було і бачити, і чути. Напевно, шум дощу налаштовував на філософський лад і навіював приємні думки.
У першу чергу туристи в Пекіні оглядають історичні місця: палац китайських імператорів (Гугун і Заборонене місто), парки Бейхай та Юнгшан, літній палац (Іхеюань), храм Неба та інші. Ці місця несуть в собі дух минулих епох, тут немов торкаєшся до старовини, заглядаєш в далеке минуле.
У Стародавньому Китаї кожна заможна людина прагнула створити для себе невеликий сад, де вона могла приймати гостей, займатися живописом, складати вірші, та й просто милуватися навколишнім пейзажем. На відміну від наших садів, де будинок розташовується посередині, а навколо нього розбивають клумби, доріжки та інші споруди, в китайському саду все навпаки: будови огороджують внутрішній двір, створюючи відчуття відокремленості. У китайському саду людина потрапляє в особливий світ, де всі частини саду природно пов'язані між собою і створюють ефект зміни видів при кожному повороті доріжки.
Китайці вважають, що історія садів їхньої країни налічує більше трьох тисячоліть. У китайських садах присутні кілька характерних елементів: водойми з берегами із ніздрюватого сірого каменю, "скелі" з того ж каменю, містки, що здіймаються крутою дугою або лежать над самою поверхнею води, альтанки з характерно звивистими дахами, розписні галереї, стіни з фігурними прорізами, вишукане мостіння доріжок, дерева химерної форми. Багато хто помилково думає, що мистецтво бонсай має японські корені, а насправді зародилося воно в Китаї. Перші зображення мініатюрних ландшафтів з деревцями датується 200 роком до нашої ери. У середні століття китайські ченці завезли разом з буддизмом мистецтво створення бонсай до Японії.
В устрої китайських садів велике значення має не тільки архітектура будівель і правильне розташування рослин, але й особливий символізм. Наприклад, лотос означає чистоту, оскільки ця прекрасна квітка росте з бруду, але не забруднюється сама. Слива – це символ стійкості, тому що вона цвіте ранньою весною, коли ще не зійшов сніг. Сосна – символ шляхетності, бамбук – моральної чистоти.
У садах Китаю часто використовується прийом "картина в рамі". Отвір в стіні або вікно влаштовуються таким чином, що вид, який відкривається за ними, нагадує картину в обрамленні. Форма таких "рам" буває найрізноманітнішою: кругла, овальна, багатокутна і навіть у вигляді ваз. І навпаки, розпис на стінах павільйону може імітувати вікно з видом на сад.
У Китаї з давнини люблять камені. Їх використовують не тільки як будівельний матеріал, але і як скульптури. Особливо красиві камені встановлюють на постаментах в самих парадних частинах саду. Раніше всі провінції повинні були надавати до двору Імператора красиві камені, і якщо Правитель був задоволений, то за один тільки вподобаний камінь міг звільнити всю провінцію від сплати податків. Тоді такий камінь займав найпочесніше місце в імператорському саду. І зараз любов китайців до каменів не згасла, вони використовуються повсюдно для оформлення водойм, для влаштування "скель" і просто як самодостатній елемент ландшафтного мистецтва.
На північ від Пекіну проходить Велика Китайська Стіна. Звичайно, будучи в Пекіні, не можна не відвідати це місце. До того ж прогулянка по стіні, по її крутих сходах – хороший фітнес, а гуляти можна довго, адже протяжність стіни близько 6 000 кілометрів!
У Пекіні багато і сучасних суспільних парків, які знаходяться серед житлових районів. У цих парках у будні завжди гуляють пенсіонери та молоді мами з дітьми, а по вихідних збирається молодь. Зрілі люди люблять збиратися групами і співати чи танцювати. Ландшафт зазвичай оформлений у традиційному китайському стилі: альтанки, містки, звивисті доріжки, водойми, споруди з каменю. У таких міських парках встановлено безліч різних тренажерів, де всі бажаючі можуть займатися фізкультурою на свіжому повітрі. Тут влаштовано спортивні майданчики та бігові доріжки. Якщо в парку є велика водойма, то працює прокат човнів або водних велосипедів.
У Пекіні популярно тримати вдома якусь співочу птицю і виносити її в клітці в парк. Китаєць вішає клітку на кущ, а сам сідає поруч на лавку і насолоджується співом птиці. Часто можна побачити відразу декількох шанувальників пташиного співу, які слухають пташині пісні і спілкуються між собою.
Дуже рекомендуємо відвідати Grand View Garden – це невеликий, але дуже красивий і цікавий сад з водоймою складної форми. Він влаштований так, що, гуляючи по ньому, весь час переходиш з одного дворика в інший, кожен раз ахаючи від захвату, побачивши нову картину. Значна частина шляху проходить по галереях, які огинають невеликі закриті садки, проходять крізь альтанки. Тут у будь-який момент можна присісти, відпочити і помилуватися одним з тисяч прекрасних видів. Хоча цей сад невеликий, але відвідувач, проходячи по звивистих доріжках та галереям, оглядає деталі ландшафту з різних сторін, і це створює відчуття довгої прогулянки.
На околицях Пекіну є дуже цікавий Парк Миру, де представлені найвідоміші архітектурні творіння зі всього світу в зменшеному вигляді. Там є Червона площа, Ейфелева вежа, Тауерський міст, єгипетські піраміди, афінський Акрополь, палац імператора Таїланду і багато іншого. Враження від цього парку дуже незвичайні.
Як і в інших країнах світу, дуже порадував Ботанічний сад. У Пекіні це величезний парк на околиці міста, де починаються гори. Тут протікає річка з безліччю порогів, водоспадів, красивих містків. Яскраві фарби надають саду квітники з однорічників. У Ботанічному саду розкішна оранжерея і садок бонсаїв, де можна побачити як маленькі дерева на блюдцях, так і сформовані прямо в саду.
Саме місто, його вулиці і двори дуже зелені, всюди можна побачити алеї, квітники, лавки, скульптури, альтанки, квітучі кущі, дерева. Квітень – час посадок в Пекіні. Китайці активно трудяться на цьому фронті: саджають дерева – крупноміри, щільні живі огорожі з чагарників з різнобарвним листям, квіти. Часто квітники влаштовуються не посадкою розсади в грунт, а просто з горшків, поставлених впритул один до одного. Крім цього повсюдно оновлюються доріжки, стрижуться дерева, укладається рулонний газон.
По садам та паркам Пекіну можна ходити дуже довго, милуватися водоспадами та квітами, золотими рибками, карликовими деревцями, писаними альтанками, можна пити чай та слухати птахів й цикад... У саду, який створений в гармонії з природою, і людина відчуває себе спокійно й умиротворено. Після поїздки в Пекін залишилося сильне бажання повернутися туди ще не раз (бажано в різний час року) і обов'язково відвідати інші китайські міста.
