Ландшафтне проектування: є такий ринок!

Народна мудрість говорить, що людина, яка не посадила  дерева, прожила  життя недаремно. Сад для будинку - енергетична захисна оболонка, його аура. Це прикордонна територія з особливим статусом, нейтральна смуга. Вона належить і дому, а тому повинна служити логічним його продовженням, і зовнішнього світу, а значить, не повинна суперечити оточенню. Вирішити цю двоєдину задачу і покликаний ландшафтний архітектор.


Сад у вітчизняній культурі - явище традиційне. Був у неї і "садок вишневий коло хати", і легендарні маєтки, що увійшли до скарбниці світового садово-паркового мистецтва, і парки культури і відпочинку, і повальна епідемія садово-городницьких товариств. Але саме совкові шість соток стали сумним свідченням повного занепаду традицій. Масиви так званих дач на околицях Києва - Глеваха, Нижні сади, Осокорки - тому підтвердження. Городяни в першому поколінні активно відтворювали знайомий з дитинства сільський спосіб життя, ентузіазмом виконуючи продовольчу програму.

"Діти асфальту" тупо копіювали сусідів-хліборобів, не замислюючись про те, чи потрібна нам ця картопля, але інших зразків просто не було. В результаті - тюльпани упереміж з огірками навколо кособокого будиночка з чого бог послав да груші-яблуні. Звичайно, певну роль в освоєнні непридатних та зміцненні здоров'я громадян, завдяки свіжому повітрю і фізичній праці, "дачний рух" все-таки зіграв, але культура садівництва так і не прищепилася.

Справедливості заради треба сказати, що траплялися й винятки, наприклад, дачі та садиби під Ужгородом, які змушували засумніватися сноба-киянина у своїй винятковості і столичності. Ділянки огороджувалися сіткою, не ховали від погляду перехожого доглянутий двір без звичного оку складу битої цегли і дров (авось згодиться), з маленькими альпійськими гірочки замість кондових грядок з квітами, посаджених квадратно-гнизовим способом. Навіть кілочки для підв'язування рослин були виточені за єдиним зразком і любовно розфарбовані в різні кольори. Позначалася близькість Європи, вплив якої, на жаль, на схід Івано-Франківська вже не відчувалося.


З початком перебудови кордону світогляду громадян розширилися: стали доступні картинки з західного життя. Співвітчизники, які здійснювали на кордоні 80-90-х бізнес-тури до Польщі, встигали помітити різницю в рідному та європейському пейзажах: газон, мощення, огорожі, незвичні оку красиво квітучі чагарники, квіткові бордюри. Новий дачний масив у Глевасі, що з'явився в цей час, відбив "плоди освіти". Їх власники були і молодші основного контингенту дачників, і просунуті, і багатші.

Спроба відмовитися від городу на користь газону, і навіть претензія на дизайн. Постарілі разом зі своїми господарями і прийшли в занепад дачки періоду 70-80-х поступово почали набувати нових власників, які, надихнувшись великою кількістю літератури і кіно враженнями, стали намагатися застосувати все це на практиці. З появою "нових українців" з'явилися нові стандарти. Відгрохавши хороми, нові домовласники переключили увагу на присадибні ділянки і зіткнулися з повною відсутністю ринку відповідних послуг.

Так почав формуватися попит на ландшафтну архітектуру. Попит народжує пропозицію. Знайшлися ентузіасти, які з готовністю заповнили цю нішу, але справа не відразу пішла на лад. З одного боку, виявилося, що фахівців цієї справи в країні дуже небагато. За радянських часів їх готували всього три вузи, а відповідні посади в організаціях, що займаються озелененням, займали переважно випускники будівельних і лісотехнічних навчальних закладів. З іншого боку, енергійні і напористі замовники ландшафтних послуг, які не знали ні в чому відмови і мають необмежені кошти, насилу покорилися з думкою, що дерева за одну ніч не виростають. Заперечувати їм було безглуздо, тому початківці ландшафтники, боячись втратити клієнта, йшли у нього на поводу, "робили йому красиво" з усіма витікаючими наслідками, та до того ж не завжди професійно, що особливо очевидно стало після деякого часу.

Тим не менш, нова сфера діяльності виявилася привабливою, і багато небайдужих до природи і мистецтва людей кинулися освоювати цю професію. До їхніх послуг і у відповідь на запит ринку з'явилися курси ландшафтного дизайну, у багатьох вузах відкрилися кафедри ландшафтного проектування, на яких можна отримати за чималі, до речі, гроші другу освіту. Один з численних прикладів - актриса Олена Проклова, що отримала диплом в Московському архітектурному інституті після дворічного навчання в відкрилася при ньому школі Согецу - японського мистецтва пейзажу.


Мета ландшафтного проектувальника - перетворення середовища відповідно до потреб людини. Специфіка полягає в самому предметі творчості, точніше в його багаторівневості. Перший рівень - зовнішня рамка - це навколишній ландшафт, природний і культурний, далі йде власне ділянка, на якій розташований приватний будинок або інший архітектурний об'єкт, що вимагає благоустрою. Ландшафтний проектувальник в ідеалі повинен працювати з усіма цими рівнями, вибудовуючи архітектуру пейзажу. Додаткову складність привносить ще одна складова - час: результат його праці по-справжньому можна оцінити, коли пройдуть роки.

Працю ландшафтного архітектора можна порівняти з режисерською. Він завжди відштовхується від деякої ідеї, образу. Про спосіб саду та його композицію потрібно думати, коли будівництво будинку тільки планується. Дім і сад повинні проектуватися як єдине ціле, поміщене в конкретне простір, який і задає контекст. На жаль, на практиці про сад згадують, коли будинок вже стоїть. І починають садити-сіяти, не приходячи до тями, оточуючи будинок чим попало, як правило, чужим оточенню, природу, традиції. В результаті - недоречні альпійські гірки на тлі березового гаю і німфи з рогами достатку серед соняшників. Кожен елемент сам про себе, без загального задуму, цільної концепції - графічної, живописної, психологічної. І без певного стилю. У такому оточенні людина не може почувати себе добре. Ландшафтний архітектор спеціально навчений створювати простір, в якому людині комфортно. Ландшафтний дизайнер, як правило, вирішує більш локальні завдання, наприклад створення окремого елемента саду - альпінарію або водоймища.


Сьогодні набравшим майстерності та досвіду фахівцям доводиться виправляти свої і чужі огріхи, і багато садиб переживають другий етап оформлення та благоустрою. Зросла і споживча культура. Сьогодні замовнику вже не потрібно пояснювати, чому на завтра він не зможе отримати картинку, як в журналі, або чому краще заплатити $ 8 за посадку дерева в яму 1,5 x 1,5, ніж обмежитися ямою 0,5 x 0,5, хоч це вдвічі дешевше. Він знає, що великорозмірне дерево краще приживеться при повній заміні ґрунту, трата виявиться виправданою.

Але і сьогодні цілісну концепцію ділянки ніхто не обговорює, хоча це не тільки естетично виправдане, але економічно вигідно і технологічно доцільно, - наприклад, можна планувати переміщення земляних мас по ділянці в процесі вертикального планування. До цього ні свідомість замовника, ні ринок ще не дійшли навіть у Москві, де ситуація набагато більш просунута.

Клієнт дуже рідко в змозі чітко висловити свої побажання до саду. Про зонування території і про те, як можна проводити час на присадибній ділянці і в саду, в 80% випадків розповідає архітектор. З замовника доводиться кліщами витягати інформацію про те, що він любить, як зазвичай проводить час, чи приходять до нього гості, чи поважає він шашлики і спортивні ігри? Добуті відомості узгоджуються з функцією, яку має виконувати сад, і його розмірами. За підсумками тривалих бесід замовнику пропонується концептуальний ескіз. Це не означає, що він повинен сліпо підкорятися баченню архітектора. Це пролог до подальшої розмови. На цьому етапі замовник зазвичай входить у смак, стає ніби співавтором проекту, пропонуючи нові ідеї.


Далі лірику змінює сувора інженерна практика. Ескіз накладається на строгий топографічний план. Залучаються фахівці з вертикального планування території, вирішуються питання відведення зливових вод, зручності пересування по ділянці, а також ув'язка висотних відміток проектованої території з вже забудованої. Саме на цьому етапі закладається структура саду, те, що буде головною естетичною цінністю саду в перший час: тераси, підпірні стінки, доріжки, алеї, майданчики. Рельєф, наявність водойми та інші особливості природного ландшафту можуть як полегшити завдання з облаштування садиби, відкриваючи можливості для оригінальних планувальних рішень, так і багаторазово ускладнити її, оскільки вписування в природне оточення і використання подарунків природи з метою власника вимагає часто серйозних заходів з інженерної підготовки, які повинні виконуватися в першу чергу.

Особливої уваги вимагають ділянки з ярами, заболочені території, ділянки з високим рівнем стояння ґрунтових вод; ділянки, які потребують впорядкування берегової зони та ін. Результатом безпечності стає підтоплення будинку, вимокання і загибель рослин, спучування ґрунтів, розмивання території зливовими потоками, зсувні процеси, - так що надалі доводиться переробляти буквально всю проведену роботу аж до перебудови будинку.

В остаточному проекті знаходять відображення заходи щодо поліпшення умов експлуатації ділянки, перелік і розташування малих архітектурних форм, виділені функціональні зони, місця для роботи і відпочинку, дитячі та спортивні майданчики, вказані типи мощення поверхонь, наводяться рішення з електро-і водопостачання. Окремий пункт, найважливіший - дендроплан, тобто план посадки і породний склад рослин.

Аранжуючи садовий  простір, фахівець-дендролог враховує безліч аспектів. Передує всьому аналіз ґрунтових умов (механічний і мікроелементний склад ґрунту, реакція ґрунтового розчину). Рослини будуть правильно розвиватися і декоративно виглядати лише в тому випадку, якщо умови на ділянці відповідають їх екологічним вимогам. Беруться до уваги сторони світу, особливості місцевого клімату, вологості. Враховується й те, що сад має чотири пори року, прикмети яких повинні радувати око. Наприклад, вид з вікна на голі гілки дерев посилює депресію, якої всі зазвичай схильні взимку.

Коли проект готовий, приступають до покупки запланованих рослин. Посадковий матеріал отримується в садових центрах, яких сьогодні офіційно зареєстровано в Києві близько 30-ти. Сюди рослини потрапляють з європейських (Польща, Угорщина, Німеччина, Голландія) та вітчизняних розплідників, де в свою чергу їх спеціально готують до транспортування і перевезення за спеціальними технологіями. Асортимент цих рослин надзвичайно широкий, але не всі рослини популярні. Сьогодні в моді екзотика. Рідкісні і примхливі рослини, наприклад великорозмірні квітучі магнолії та багаторічні рододендрони, привозять в наші садові центри під замовлення. Вартість їх, ясна річ, висока, але ентузіастів достатньо. В садових центрах можна придбати і інвентар, і добрива, і літературу, і елементи мощення, і малі архітектурні форми - різноманітні дерев'яні, чавунні і кам'яні конструкції - перголи, альтанки, садово-паркову скульптуру - хоч "Пісяючого хлопчика".
Реалізований під наглядом автора проект саду потребує постійного догляду, і ця місія покладається на найнятого садівника.


"Безумству хоробрих співаємо ми славу!" - Так хочеться говорити  тим хто зважилися своїми руками втілити мрію про сад. Швидше за все, діти цих ентузіастів не зможуть дійсно оцінити їх подвигу, оскільки навряд чи отримають у спадок досконалий продукт - тут потрібні спеціальні знання та вміння. "Сам-собі-садівник" повинен грунтовно зважити свої можливості: чи в змозі замінити собою професіонала і забезпечити всі процеси, передбачені технологічним ланцюжком. Підсумовуючи вищесказане, наводимо мінімальний перелік завдань з проектування та реалізації, які доводиться зазвичай вирішувати професіоналу.

Проектування
I. Попередній етап
1. Топографічна зйомка
2. Аналіз землі
3. Аналіз води
4. Обмір ділянки і прив'язка існуючих будівель

II. Проектні роботи
1. Ландшафтний проект (форескіз, генплан, дендроплан, кошторис)

III. Детальна розробка елементів благоустрою:
1. Конструкції - альтанки, перголи і т. п.
2. Водойми
3. Альпінарій (зовнішній вигляд, план, дендроплан)
4. Квітник, міксбордер, клумба (зовнішній вигляд, план, підбір асортименту, розбивка за часом цвітіння)
5. Перспективний рисунок
6. Деталювання окремих елементів благоустрою

IV. Робоче проектування
1. Робочі креслення дренажної системи
2. Схема поливальної системи
3. Схема освітлення
4. Розбивочні креслення (доріжки, майданчики, розрізи)
5. Вертикальне планування (розбивка ділянки по висотах, розрізи)
6. Дендроплан

V. Додаткова інформація
1. Опис рослин з рекомендаціями по догляду
2. Пояснювальна записка щодо проведення ландшафтних робіт
3. Опис послідовності проведення робіт

Реалізація
1. Доставка ґрунту
2. Доставка природного каменю
3. Пристрій газону
4. Посадка дерев і чагарників
5. Пристрій альпійської гірки
6. Пристрій квітників
7. Догляд за посадками (прополка, стрижка, обрізка)
8. Пристрій дренажу
9. Пристрій поливальної системи
10. Мощення доріжок і майданчиків
11. Установка альтанок, пергол, лавок і т. п.
12. Пристрій водойми
13. Будівництво підпірних стін, сходів тощо.
14. Обробка гербіцидами
Тепер думайте самі, вирішуйте самі - мати або не мати цей головний біль. Простіше довіритися фахівцям!

Загалом, самому город городити сьогодні немає потреби. Згідно польовим дослідженням, на столичному ринку працюють близько чотирьох десятків фірм, що пропонують, як пише більшість з них, "повний комплекс послуг з ландшафтного дизайну". До уваги потенційного замовника, таке формулювання свідчить швидше не на користь фірми, оскільки вирішувати однаково добре весь перелік питань (див. вище) неймовірно важко і, швидше за все, фірмачі лукавлять. Це свідчить про те, що ринок все ще перебуває в стадії формування.

Згодом відбудеться чітка диференціація і спеціалізація у сфері ландшафтних послуг. Крім приватних фірм, сьогодні активними суб'єктами ринку є безліч напівлегальних кустарів-одинаків, які не афішують свою діяльність, але яких власники садиб передають з рук в руки як червоний прапор. Їх досягнення заховані від очей людських за високими парканами, так як недосконалість законодавства не сприяють переказами гласності обсягів та вартості робіт. Це явище також неминуче на даному етапі становлення сфери ландшафтного проектування і говорить на користь споживача, потреби якого ростуть і вимагають задоволення. Досвід Росії свідчить: з часом деякі з цих ентузіастів, зосередивши зусилля на певному аспекті проектування або реалізації, стають помітною величиною на ринку, і їх популярність виходить за рамки країни.

Також неохоче демонструють досягнення ландшафтних архітекторів та власники садиб, тому в портфоліо фірм-проектувальників часто відсутні їхні кращі реалізації. Тим не менш, достеменно відомо, що професійно, без всяких застережень, займаються ландшафтним проектуванням фірми ІРБІС (ГАЗОНИ І ПАРКИ), ВАШ САД ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙН, ПП НОВАКОВСЬКИЙ, ЕКОФЛОРА (проект ОАЗИС). Вартість проектних послуг або входить у вартість всього комплексу робіт, які надає фірма, або обмовляється окремо. В останньому випадку це, як правило, $ 300-500 для ділянки середньої величини. Непрямим свідченням досить високого рівня нашого ринку є оголошений американським дипломатичним представництвом тендер на проект благоустрою та озеленення чотирьох об'єктів, що відносяться до цього відомства. Шість фірм відгукнулися і представили пропозиції. Результати поки не відомі.

Сергій Липки, генеральний директор садового центру ДАЛАС
В 98 році ми починали як ландшафтники і зіткнулися з відсутністю посадкового матеріалу. Наш перший об'єкт зажадав близько 60-ти різновидів рослин. Щоб їх знайти, їздили по всій Україні. Волею доль ми опинилися за кордоном і побачили всю ту розкіш, яку може собі дозволити європеєць: просто прийти в один садовий центр і купити все, що йому необхідно.

Ми в принципі нічого нового не придумали - просто перейняли європейський досвід. Два роки тому викупили напівзруйновану будівлю, доклали масу зусиль, пережили масу проблем, але зате сьогодні у нас відмінна команда, колектив однодумців, які в змозі вирішувати дуже серйозні проблеми. Сьогодні ми маємо більше 1000 найменувань рослин, але не зупиняємося на досягнутому. Нам уже тісно, ми шукаємо нові майданчикми, почали роботу над інтернет-магазином. Ми спочатку орієнтували свій центр на ландшафтників, щоб підняти престиж цієї професії, оскільки самі з цього починали, і зацікавлені в роботі з ними, бо це наші клієнти, завдяки яким ми можемо прогнозувати і продажу, і завезення матеріалу. Вони визначають моду, напрями, тенденції. Наш бізнес молодий, тільки розвивається. Уже в цьому році ми відчули зрослу конкуренцію побачили, що фірми не стоять на місці, і ми дуже ceрьезно думаємо про системне зниження цін, особливо в сезон, коли потрібно робити швидкий оборот, і я сподіваюся, що через 2-3 роки ландшафтникам буде приємно працювати, тому що ціни будуть ще нижче, вибір ще більше.

Я великий прихильник того, щоб розвивалися наші вітчизняні розплідники і готові представляти їхні інтереси в нашому садовому центрі. По-перше, нехай буде більше рослин, які можна без проблем вирощувати в наших умовах, по-друге, чисто з економічних міркувань, щоб не залежати від випадковостей: на кордоні завжди можуть виникнути проблеми.

Петро РЕКОВЕЦ, інженер-дендролог
Я працював 3 місяці в садовому центрі у Франції. Його площа - 10 га, асортимент рослин - 3800 найменувань, так що нашим центрам є куди рости. У ходу сучасні форми обслуговування - рослини замовляються за допомогою комп'ютерного каталогу. У кожного постійного клієнта центру є свій осередок, він робить замовлення, приїжджає - йому вже все відібрали і підготували до перевезення. Звичайно, важливо побачити все своїми очима і вибрати рослини самому, але якщо я постійний клієнт, знаю ваші можливості, ваш асортимент, мені не потрібно втрачати на цей час.

Василь Пушкар, професор кафедри ландшафтного дизайну і садово-паркового мистецтва Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва
Нам потрібно менше дивитися за кордон. У Києві є свої відмінні зразки ландшафтної архітектури. Наприклад, альпійська гірка при вході в парк Перемоги на лівому березі. Автор - Оксана Джунь. Такого чудового саду каменів, який був би розташований в загальнодоступному місці, в місті більше немає. Він не огороджений, сюди постійно приходять люди. Там встановлені сонячні годинники. Траєкторія сонця змінюється, але саме в період святкування річниці Перемоги ці годинники показують вірний час - тобто спеціально для ветеранів двох тижнів до 9 травня і два тижні після. Асортимент рослин і те, як вони представлені, заслуговує найвищої оцінки. Садок гарний і декоративний і в зимову пору року. Це проблиск справжньої ландшафтної культури і хороший знак для Києва - значить, у нас є фахівці. Цей досвід треба пропагувати.

Аліна КРИВЕНКО, ГАП, УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ
Україна володіє унікальними пам'ятками садово-паркового мистецтва. Більшість з них знаходяться в незадовільному стані. У нашому інституті довгі роки велася робота по реставрації історичних палацово-паркових і садибних комплексів, підсумком якої ставав історико-архітектурний опорний план, що дозволяє відтворити об'ємно-просторову композицію того, що було в свій час, і підготувати об'єкт до нової функції. Момент адаптації в радянський період був драматичним, тому що всі такі комплекси пристосовувалися під санаторії або будинку відпочинку. І як би це погано не було, там був присутній господар, і життя жевріло, завдяки чому все це якось зберігалося.

Але зі зміною економічних умов медицина зубожіла. Якщо на початку перебудови були спроби звернути увагу на долю пам'ятників, то сьогодні ця тема закрита. Господаря, який міг би підняти це і утримувати за свої кошти, немає. Тому всі ці об'єкти знаходяться у вкрай важкому становищі і повільно вмирають. І якщо будівлі з каменю, цегли ще хоч якось зберігаються, то ландшафт, геопластика, зелені насадження гинуть ...

Оксана ДЖУНЬ, ландшафтний архітектор, президент ЛАНДШАФТ-КЛУБУ
Я не люблю Венеру Мілоську, якщо вона з гіпсу. Я не люблю струмок на ділянці, якщо він береться нізвідки, на рівному місці, якщо його поява нічим не підготовлена. Ось пам'ятник Сагайдачному на Подолі: козак на коні, а поруч - братки, англійський газон. Може таке бути? Ні! Що там повинно було з'явитися? Степова тема - ялівець козацький, ковили ... Як викладач курсів ландшафтного дизайну я намагаюся пропагувати вітчизняний досвід. З колегами, членами ЛАНДШАФТ-КЛУБУ, ми намагаємося бувати в історичних садибах, наше джерело натхнення - Качанівка, Олександрія, Софіївка. Чому вважається, що тільки японці в змозі оцінити красу каменя і милуватися ним? Я впевнена, що нашій людині ця естетика також доступна, наші предки не могли не захоплюватися величчю кам'яної брили або витонченістю зігнутої вітки, і в Україні ця традиція просто перервана.

Юлія Новаковський. ландшафтний дизайнер, ПП НОВАКОВСЬКИЙ
Вважаю, що для отримання "якісного продукту" проект саду та його втілення повинні виходити від однієї особи. Мова йде, звичайно, не про "авторську посадку", а про сам докладний нагляд автора за виконанням робіт. Іноді я міняю проектні рішення в процесі роботи на ділянці, уточнюючи і деталізуючи їх. Є й такі елементи садового дизайну, які неможливо повністю спроектувати на папері. Таким чином, образ майбутнього ландшафту багато в чому формується автором за місцем. Це - специфіка роботи з живим середовищем, в яку повинен бути вписаний проектний задум. Така "пластичність" в здійсненні проекту характерна, в першу чергу, для етапу робіт з розміщення посадкового матеріалу, хоча і конфігурація мережі доріжок може в процесі значно змінюватися. Так, такий підхід не дозволяє створювати, скажімо, 10 садків за один сезон, зате його результат ексклюзивна авторська робота, стилістично продумана і дуже адресна. Сад повинен "підходити" своєму хазяїнові, відображати його характер, уклад життя і створення такого саду - справа не одного тижня.